Ukrainian English Polish Russian

Свято-Успенська Почаївська лавра

  • Опубліковано: Вівторок, 24 лютого 2015, 10:20
  • Перегляди: 1836

lavra z

Почаївська Свято-Успенська лавра – православний чоловічий монастир, що розташований у місті Почаєві. За переказами, обитель була заснована київськими монахами, які тікали від охопленого монголо-татарським нашестям Києва. На Почаївській горі в природних печерах вони заснували монастир. Через кілька років над почаївською горою двом монахам та бідному пастухові з’явилася Матір Божа у вогняному стовпі. На камені на вершині гори вона залишила відбиток правої стопи. Камінь розплавився як віск і зі стопи почало бити джерело цілющої води. До сьогодні стопа Богородиці є однією з найбільших святинь Почаївської лаври.
 
У 1597 українська шляхтянка Ганна Гостська надала кошти на будівництво у Почаєві православного монастиря. У 1649 р. на кошти подружжя Федора і Єви Домашевських збудовано Свято-Троїцьку церкву, яка до сьогодні не збереглася. У 1675 р. Почаївський монастир під час Збаразької війни витримав облогу турецько-татарського  війська. У 1712 р. монастир визнав унію з Римом і ввійшов у чин св. Василія Великого. Після придушення польського повстання російський уряд 1831 р. передав монастир православному духовенству, а вже у 1833 р. він отримує статус лаври. Трагічною сторінкою в історії монастиря було XX століття. Адже під час Першої світової війни монастирське майно було вивезено з Почаєва до Житомира. Період міжвоєнного двадцятиліття, який відзначався відносним спокоєм, змінився лихоліттям Другої світової війни. Однак найважчим випробуванням для чернечої обителі стали часи войовничого атеїзму. Тоді в лаври відібрали майно і землі, вивезли майже усіх монахів, а церкви намагались закрити. З 90-х років лавра почала відроджуватись: реставруються храми, відновлюється господарство, будуються нові споруди.  

Величний архітектурний ансамбль Почаївської лаври утворюють храми, побудовані у різних архітектурних стилях в різні періоди. До комплексу входять Успенський і Троїцький собори, так званий Літній храм, каплиця на честь 2000-ліття Різдва Христового, каплиця в честь Почаївської ікони Божої Матері, Теплий храм, архієрейський палац, дзвіниця, чернечий корпус, Святі ворота, храм Преображення Господнього. Головними святинями лаври є слід від стопи Божої Матері з цілющим джерелом, Почаївська ікона Божої Матері, мощі святих Іова та Амфілохія Почаївських.

uspenskij z

Домінантою архітектурного комплексу є Успенський собор, побудований за проектом німецького архітектора Готфріда Гофмана у стилі пізнього бароко у 1771-1791 рр. на кошти відомого мецената графа Миколи Потоцького. Г.Гофман використав скелясті тераси Почаївської гори. Їх наростаючий ритм підкреслює ажурний силует собору. Це найбільша споруда на території історичної забудови лаври, оскільки сьогодні в комплекс монастиря входить новозбудований храм Преображення Господнього, який своєю величчю та внутрішнім простором переважує над Успенським собором. Храм має хрестоподібну форму та розділений на три частини аркадами колон. Декор Успенського собору склався у кінці ХІХ ст. за активної участі петербурзьких художників та академіків С. Комарова, Г. Боссе, І. Горбунова, Н.Лаврова, Є.Васильєва, М.Нестерова, С. Верховцева. Настінний олійний живопис собору виконаний в 1876 році лаврськими майстрами. Деякі композиції поміщені в масивні ліпні картуші. Збереглися також роботи, виконані в 1807 році відомим українським художником Лукою Долинським. Живопис інтер'єрів був реставрований в 1980 р. Всі настінні ікони поміщені у золочені масивні рами. Особливе враження справляють писані картини нижнього ряду, якими оздоблена центральна нава храму. Це полотна, які зображують сюжети численних чудес, що стались в різний час за посередництвом почаївської чудотворної ікони. Перед вівтарем – чотириярусний багато оздоблений іконостас, виготовлений 1861р. за проектом архітектора Г. Боссе на замовлення імператора Олександра II. На одному з ярусів іконостаса прямо над царськими вратами розміщена відома християнському світу Почаївська ікона Божої Матері – старовинний образ у позолоченому восьмипроменистому обрамленні. Усередині собору знаходиться також відбиток правої стопи Божої Матері, розташований на камені, який є частиною Почаївської гори і розміщений нижче рівня фундаменту Успенського собору. Над каменем з слідом стопи – позолочений срібний кіот із різьбленим бронзовим зображенням появи Пресвятої Богородиці на Почаївській горі виконаний Ф.Верховцевим. Дана святиня знаходиться справа при вході до Успенського собору, під колоною.  

За Успенським собором знаходиться чернечий корпус або монастирські келії побудовані також Г.Гоффманом за участі К.Кульчицького. Це кілька прямокутних корпусів, з'єднаних між собою та з Успенським собором в замкнену композицію з внутрішнім двориком. Північний корпус триповерховий, всі інші - двоповерхові. Коридорне планування з одностороннім розміщенням келій. Коридори перекриті хрестовими склепіннями.

worota z
Вхід на територію Почаївської Свято-Успенської лаври здійснюється через надбрамний корпус або ж Святі ворота – парадну браму, споруджену в 1835-1839 рр. за проектом архітектора Михайловського у стилі класицизм. Це цегляна двоповерхова прямокутна споруда. Її головний фасад вирішено у вигляді чотириколонного портика доричного ордеру.

arhijerejskij z

Відразу ж за воротами, зліва від входу стоїть колишній архієрейський палац, побудований у 1820-1825рр. як житлове приміщення для вищого духовенства лаври. Зі сторони лаврського подвір’я, споруда,  виглядає одноповерховою, а зі сторони міста має аж три поверхи, що пов`язане із специфічним розміщенням комплексу лаври на високому пагорбі. Архієрейський палац зведений в стилі класицизму, прямокутний в плані. Сьогодні тут знаходиться монастирська крамниця, де можна придбати ікони, книги та найрізноманітніші речі церковного вжитку.

У храмі преподобного Іова Почаївського або, як його ще називають, Печерний храм, знаходиться печера, де, за переказом, Іов Желізо, ігумен Почаївського монастиря, закривався для молитви. Під розкішним балдахіном із каррарського мармуру, виготовленим 1889 р. в Італії в майстерні Леопольда Менціоне, поряд зі входом до печери стоїть високохудожня срібна рака виконана у 1842 р. Ф.Верховцевим з мощами святого, а поряд із нею спочивають мощі преподобного Амфілохія Почаївського – нашого сучасника, канонізованого Православною церквою у 2002 р.

dzwinnycia z

Вдало доповнює монастирський комплекс п`ятиярусна 65-метрова дзвінниця, побудована у 1861-1871 рр. за проектом архітектора К. Раструханова. На третьому ярусі – дзвін-гігант, що важить понад одинадцять тон. Дзвіниця відзначається насиченим декором.

trpjickij z

Поруч із дзвінницею височіє Троїцький собор, збудований у неоруському стилі з елементами модерну протягом 1906-1912 рр. за проектом відомого архітектора О. Щусєва. Храм розміщений на узвишші, на північ від головного входу монастиря - Святих Воріт. Храм п’ятистовпний, одноглавий, мурований з червоної цегли на цементно-вапняному розчині, нетинькований, побілений, декоративні вставки фасадів та відмостки виконані з пісковика. В плані прямокутний, розділений на три нави, кожна з яких завершена півкруглою апсидою; на заході розміщений  понижений об’єм притвору  з круглою вежею, сходи якої ведуть на хори. Об’єм храму увінчує глава з цибулястим позолоченим куполом – головний композиційний акцент будівлі. Собор посідає три основних входи, що мають характерні декоративні елементи давньоруського стилю; входи оформлені у вигляді порталів з мозаїчними панно, цікаво, що південне панно «Спас Нерукотворний та князі руські» виконав Микола Реріх.

Інтер’єр Троїцького собору вирішений у модерних формах в традиціях архітектури XVI ст., з суцільним стінописом та тябловим іконостасом, який нав`язує до іконостасів XV-XVII ст. Збереглася дубова щитова підлога, металеві огорожі кліросів. Зовні наявні декоративні вставки з культовою символікою. Стінопис інтер’єру виконаний за первісними ескізами у першій чверті ХХ ст. В. Щербаковим (притвор) та 1980 року (центральна частина храму) у модернізованому трактуванні площинних форм північноруських розписів (Ярославль, Ростов) XVI ст. Чотириярусний іконостас як органічну частина внутрішнього оформлення храму виконано у 1910-13 рр. В традиціях XVI ст. вирішене й освітлення храму, зокрема, велике панікадило. Оздобні елементи інтер’єру Троїцького храму виконані пізніше, окремі ікони перенесені з інших храмів. Серед них – твори XVII ст. – ікони Христа та Богородиці у посріблених окладах.

trojickij i dzwinnycia z

Крім того в межах монастирських мурів у комплекс входять: новозбудований храм Преображення Господнього (2009-2013 рр.) економічна брама, ХІХ ст.; каплиця на місці вівтаря колишньої церкви св.Трійці; ківорій ХІХ ст. над колодязем св. Іова; будинок друкарні, іконописної майстерні, братської лікарні з домовою церквою (тепер готель для паломників), ХІХ ст.; водогінна вежа, ХІХ ст.; будинок церковно-парафіяльної школи ( тепер житловий дім), ХІХ ст.; південний та північний монастирські сади; господарський двір; споруди колишнього свічного заводу; монастирські мури, проте, дані об`єкти не перебувають на балансі Кременецько-Почаївського ДІАЗу.

На сьогодні комплекс споруд Почаївської Свято-Успенської лаври знаходяться у відмінному стані, відреставровані, окрім того, знаходиться на балансі Кременецько-Почаївського ДІАЗу, об`єкту присвоєно охоронний номер 672. Використовується як культова споруда, в стінах якої розміщується чоловічий ставропігіальний монастир.

Комплекс споруд Свято-Успенської Почаївської лаври розташований за адресою: Тернопільська обл., м. Почаїв, вул. Воз’єднання, 8.

Кременеччина туритстичнаНаціональний природній парк "Кременецькі гори"Кременецький ботанічний садМузей Юліуша Словацького