Василіанський монастир

У 1633 р. в Кременці з’явився Богоявленський братський монастир. У першій чверті XVIII ст. цей осередок релігійного життя перейшов до уніатських ченців василіанського ордену. У 1760 р. усі монастирські споруди були ще дерев’яними, а в 1777 р. серед них згадується вже великий мурований будинок. За припущенням М. Мушинської-Красновольської, чернечий корпус міг проектувати архітектор Павел Ґіжицький, автор проекту розташованого по сусідству Єзуїтського колегіуму. У 1807 р. монахів Богоявленського монастиря перевели в споруди реформатського монастиря, а давню їхню територію з розташованими на ній будівлями передали Волинській гімназії. Мурований чернечий корпус був використаний для потреб цього навчального закладу, а церкву розібрали. У західному крилі на першому поверсі в 1802-1832 рр. тимчасово знаходилася православна Миколаївська церква. Наступним господарем будинку було Кременецьке духовне училище (1838-1921). У 1921-1939 рр. тут містилася гімназія ім. Тадеуша Чацького, що була складовою Кременецького ліцею. У 1885-1887 рр. східне крило колишнього чернечого корпусу добудували.

Об’єкт взято під охорону на основі рішення Тернопільського облвиконкому № 15 від 25 січня 1989 р. Охоронний номер 667/5.Знаходиться на балансі Кременецько-Почаївського ДІАЗу; використовується загальноосвітньою школою I-III ступенів № 1 як навчальний корпус, а також для розміщення офісів.