Ukrainian English Polish Russian

Єзуїтський колегіум у Кременці


Кременецький колегіум

Кременецький єзуїтський колегіум був заснований у 1758 році. Він був нижчою школою, яка підпорядковувалась Острозькій єзуїтській колегії. В Кременецькій школі єзуїтського колегіуму було 2 типи класів:
1 — нижчі або граматичні. Ці класи мали 3 напрямки: нижчий граматичний клас, або інфіма, граматика і синтаксис;
2 — вищі або гуманітарні класи з напрямками поезії і риторики.
В кожному з цих класів був спеціально призначений вчитель. Навчання тривало один рік в кожному класі за винятком риторичного класу, який іноді проходили два роки. Учбовий день в школі тривав 4 години на день: дві години до обіду і дві години після обіду. Вихідними днями були вівторок і четвер.
В нижчому граматичному класі або в інфімі вивчали початки синтаксису, читали на латинській мові Альвара, перекладали з латинської мови на польську легкі уривки з творів Ціцерона, життєопис Корнелія Непота. У цьому ж нижчому класі починалось вивчення грецької граматики.
Велику роль в процесі навчання відігравав порядок занять, який був суворо визначений і обов’язковий для всіх класів.
Першу годину навчання учні повторювали напам’ять уривки з Ціцерона і уроки з граматики. За цей час вчитель перевіряв письмові вправи.
Наступну годину писали уривки з творів Ціцерона під диктовку вчителя, робили вправи, завчали уроки з Альвара (Альвар — іспанець з острова Мадери. Жив в 1528-92 рр. Його труд “Emmanuelis Alvari e Societatis jesu de institui one Grammatica libritres”. У цій праці було викладено вірші за зразком древніх латинських граматик).
Після обіду учні завчали напам’ять уроки грецької і латинської мови. Вчитель слухав розповіді учнів, виправляв їх, готував нові завдання.
Другу годину вивчали граматику і правила написання слів. Субота відрізнялася від інших днів тим, що до полудня відбувалось опитування вивченого за тиждень. Після обіду в цей день учні займалися перекладом легких творів з польської мови на латинь, перекладом Ціцерона на польську. Обов’язковим було виписування крилатих висловів і найкращих думок Ціцерона в зошит для того щоб згодом ці речі завчати. Вчитель диктував вправи з грецької та польської мови, які учні мали виконати в певний час. Закінчувалося навчання в суботу учнівськими диспутами з приводу граматичних правил.
Таким було навчання в нижчому граматичному класі.
В середньому граматичному класі учні проходили другу частину Альвара, вивчали грецьку граматику, читали на латинській мові листи Ціцерона, уривки з творів Цезаря, деякі уривки з Овідія. На грецькій мові читали байки Езопа і вибрані діалоги Лукіана. В другому півріччі до цих предметів додавали катехиз.
У вищому граматичному класі закінчували вивчення латинської граматики. З класиків читали Ціцерона, Лівія, Овідія, Вергілія та інших. На уроках грецької вивчали частини мови і синтаксис, перекладали Езопа, Іоанна Златоуста. Крім звичайних письмових вправ у вищому класі вчителі давали завдання написати домашню вправу. Ця вправа мала бути більш складною і давала можливість учневі показати свій талант і набуті знання. В цьому класі практикувалось написання вправ у віршованій формі.
Окрему увагу приділяли класу поезії. Там учні повинні були краще за інших володіти латинською мовою (прозовою і віршованою), мати хороші знання з історії, міфології, географії, археології.
В класі риторики вивчали теорію красномовства, стилістику і допоміжні науки.
Щоб учні добре засвоювали матеріал і вміли його подати, викладачі часто проводили учнівські диспути, виголошували найкращі роботи  з кафедри, заставляли учнів робити літературні переклади латинських і грецьких класиків.
Були для учнів і спеціальні нагороди за успіхи в навчанні. Кожен місяць в класі на почесному місці вивішували найкращий твір, що було своєрідною нагородою учневі. До того ж один раз в місяць в школі ставилась невеличка сценка з драматичного твору. Учні самі вивчали роль і брали участь в театральному дійстві.
По закінченню цієї школи кращі учні вступали в Острозьку вищу колегію для вивчення філософії та богослов’я.
Кременецький колегіум був нижчим закладом освіти, але давав можливість вступати до Острога — одного з осередків освіти України. Роль цього навчального закладу була дуже великою, адже елементарні знання можна було тут отримати. Проте не варто переоцінювати значення колегіуму, адже просидівши кілька років над Ціцероном, Овідієм та Альваром випускники залишали цей заклад з мінімальними практичними знаннями, бо математичні і природничі науки не схвалювалися і не викладалися. В 1773 році Кременецький колегіум був закритий.


Романішен Вікторія,
науковий працівник ДІАЗу

Перша експозиція Кременецького музею

Перша експозиція Кременецького музею

Перший музей Кременця розмістився в головному корпусі Кременецького ліцею, а його зали займали праве крило будинку: п’ять кімнат і два коридори. Проте цієї площі було надто мало для того, аби достойно показати славнее минуле краю. Тому приміщення для виставок, кабінети наукових працівників, кабінет директора містились окремо від експозиційної частини.
Діяльність музею була сконцентрована у відділах історії ліцею (ХІХ–ХХ ст.) та природничо-географічному (геологія, флористика). Основу музею складали зали етнографії, природи, давньої історії України та археології і зал історії навчального закладу, який, переважно, розповідав про Волинський ліцей ХІХ ст.
Оскільки музей діяв при Кременецькому ліцеї, то один із коридорів закладу був призначений для висвітлення діяльності цього осередку. В ньому постійно діяли виставки, які розповідали про наукові конференції, навчальні досягнення учнів ліцею. Окрема частина коридору була відведена для того, аби показати господарські досягнення мешканців краю, висвітлити діяльність промислових підприємств і господарств ліцею.
Важливим для музею був збір різноманітних колекцій. Однією з перших була представлена колекція ентомології – зібрання великої кількості комах, метеликів та жуків західного регіону України. Згодом почалося формування колекцій народних промислів, особливо речей волинської кераміки.
Серед найцінніших експонатів музею був каталог бібліотеки Волинського ліцею ХІХ ст., печатка 1863 р., скриня із сімома замками, дерев’яне рало, давня народна кераміка з елементами візантійського малярства, палеонтологічні та археологічні знахідки, зразки давнього килимарства.
Оболончик Н. Г.
завідувач науково-дослідного відділу
 Кременецько-Почаївського ДІАЗу

S3600130z

Кременеччина туритстичнаНаціональний природній парк "Кременецькі гори"Кременецький ботанічний садМузей Юліуша Словацького