Ukrainian English Polish Russian

Фотосправа Кременецького ліцею 20-30-х років ХХ століття

Кінець 20-х років ХХ ст. на Волині був часом особливого зацікавлення творами мистецтва, зокрема художньою творчістю та фотографією. Особливий інтерес до цього проявляла інтелігенція, яка нерідко пробувала власні сили в цих видах мистецтва.
У місті Кременці особливо цікавились фотографією викладачі та учні ліцею 20-30-х років ХХ століття. Кременецький ліцей того часу являв собою багатогалузевий осередок, який поєднував навчально-виховну та господарську діяльність. У його структуру входили три заклади дошкільного типу, гімназія, учительська семінарія, яка була реорганізована згодом у педагогіум, середня сільськогосподарська школа, середня торговельна школа, три народні університети, гуртки, методичні об’єднання, учнівські гуртожитки. У навчальних закладах ліцею за два десятиліття його існування викладання здійснювали більше 100 педагогів.
Розвиток фотосправи в Кременці пов'язаний з приїздом у місто відомого майстра Станіслава Схейбаля. Він прибув на запрошення керівництва ліцею і вже у 1927–28 н/р. працював вчителем у Кременецькому ліцеї. Майстер викладав у вчительській семінарії рисунок, малювання, графіку, основи мистецтва, а також навчав основам фотосправи.
Особливим завданням С. Схейбаля було виховання в учнівському середовищі естетичного смаку і ознайомлення з творами мистецтва. З цією метою при Кременецькому ліцеї планували відкрити міжшкільну фотолабораторію, в якій мали працювати учні шкіл ліцею.
Першим кроком у розвитку фотомистецтва стало відкриття фотолабораторії при Кременецькому ліцеї. Вона почала працювати у вересні 1928 року і стала однією з найбільших майстерень навчального закладу. Заняття з учнями проводились по кілька разів на тиждень. Одночасно на заняттях працювало 7 учнів. Майстерня була обладнана необхідним інвентарем: в наявності були плівки, папір, негативи і фотоапарати, якими користувались ті учні, що не мали власних інструментів. Робота лабораторії була спрямована не тільки на те, щоб навчити учнів робити фотографії технічно, а й формувати в них естетичний смак.
Крім того, в деяких класах шкіл ліцею постійно читались лекції з фотосправи. Після введення цього предмету в навчальний курс, кількість учнів фотолабораторії відчутно збільшилась. Учні ходили на заняття з особливим завзяттям, і під час уроків проявляли власні творчі здібності.
Діяльність фотогуртка в ліцеї вилилась у проект організації загальнопольської виставки. На ній планувалось представити як документальні, так і художні роботи. Виставку запланували саме в Кременці, який був невеличким містечком, але славився неперевершеними краєвидами. Свої роботи і творчі ідеї по організації виставки обіцяли надати відомі фотомайстри: проф. Ян Булгак і Ян Неуман. Кременецька фотовиставка мала стати першою на території всіє Польщі.
Зусилля ентузіастів увінчались успіхом, і в 1929 році в місті була організована перша фотовиставка. Вона пройшла з великим успіхом і вважалась відкриттям фотомистецького руху у Кременці.
На початку 30-х років в Кременці з’явилась нова ідея – відкриття окремої середньої школи з фотографічним напрямком. Для цієї школи була розроблена спеціальна програма. Однак фотошкола так і не була відкрита – Міністерство народної освіти і віросповідань відмовило у фінансуванні.
Діяльність фотолабораторії та проведення виставок викликали чимале зацікавлення серед громадськості міста. Чимало бажаючих городян почали приходити на заняття у фотомайстерню.
Згодом фотолабораторія розширила свою роботу настільки, що її учні почали продавати кращі роботи туристам. Особливий інтерес викликали світлини з видами Кременця та околиць. Це стало частковим заробітком для авторів фотографії – викладачів та учнів ліцею. Частина з цих прибутків направлялась на покупки нових інструментів для лабораторії.
Через деякий час серед інтелігенції з’являється пропозиція організувати Товариство фотографів. Його створили в 1930 році, і спочатку воно нараховувало 25 осіб. Згодом кількість членів товариства збільшилась до 40. Найактивнішими його діячами були викладачі шкіл ліцею, однак входили туди і фотолюбителі. Серед учасників Товариства зустрічаємо прізвища Олександра Бергера, Здіслава Целярського, Людвіки Гронувки, Емілії Смерецької, а серед вихованців Кременецького ліцею, що згодом стали відомими майстрами – Є. Струмінського та А. Куликовського (відомий польський фотограф, публіцист і редактор, багаторічний варшавський фоторепортер). Сучасники зазначали, що для невеликого Кременця це був значний мистецький осередок, основною метою якого була пропаганда фотографії як окремого виду мистецтва.
Розширивши свою діяльність, Товариство фотографів організувало міжшкільні фотокурси. Слухачі цих курсів демонстрували свої твори на виставках, що проводились у залах ліцею.
Товариство стало настільки відомим, що в 30-х рр. в рамках його діяльності в Кременці показували свої роботи фотомайстри з Польщі, Австрії, Швеції. Організовувались і персональні виставки, зокрема Тадеуша Купріна і Зигмунта Шпорка.
За межами Кременця фотороботи виставлялись в таких містах, як Краків, Тарнів, Львів (2 рази). Закордоном фотороботи були представлені в Антверпені (2 рази), Бостоні, Брукселі, Чікаго, Лондоні (2 рази), Мілані, (2 рази), Осаці, Парижі (2 рази), Празі, Токіо, Відні.
Особливо виділялась творчість відомого майстра С. Схейбаля, який у 1929 році презентував свою першу персональну виставку. «Роботи С. Схейбаля – то щось середнє між фотографією і поезію, коли кожен образ має своє місце і своє значення. Автор світлин має гарний смак. Схейбаль має талант вродженого лірика, вміє побачити і відтворити. Його краєвиди мають власну ауру. Небо в них дуже виражене. Вдало скомпоновані хмари. Вечір і світанок завжди різні. Фотографії не постають мимоходом, а до кожної – свій естетичний підхід, автор має свій духовний ідеал і йому не потрібні додаткові ефекти» – так писав про роботи С. Схейбаля його сучасник.
Новий етап у розвитку фотомистецтва в Кременці був пов’язаний з приїздом у місто в 1937 році великого майстра Генріха Германовича. Його фотороботи, окрім місцевих виставок, були представлені в США та Японії.
З початком Другої світової війни Кременецький ліцей припинив свою діяльність. Перестали працювати усі його гуртки та лабораторії, згорнули роботу всі виставки. Однак відомі фотомитці не покинули Кременця – Г. Германович та С. Схейбаль продовжують займатись фотографією. Вони фотографують місто та фіксують на світлинах основні події його життя. Завдяки їх роботам дізнаємося про роки окупації та людей, які її переживали. Світлини майстрів донині зберігаються у фондах Кременецького краєзнавчого музею. По закінченні війни Станіслав Схейбаль виїхав у Польщу. У 1984 р. в Кракові вийшла книга його спогадів. Генріх Германович виїхав із Кременця у 1943 р. і до кінця життя мешкав у Кракові.

 

Коментарі:

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Кременеччина туритстичнаНаціональний природній парк "Кременецькі гори"Кременецький ботанічний садМузей Юліуша Словацького