Ukrainian English Polish Russian

Трампліни

Природні умови Кременця, які склалися історично, ставили його у 20-30-хх роках ХХ ст. в один ряд із містами з хорошою спортивною базою. Завдяки цим умовам Кременець розвивався як спортивний і культурний осередок Волині. Лижний рух на Кременеччині розпочався в 1927-1928 рр. завдяки ентузіазму шкільної молоді. Дороговизна лижного спорядження не давала розвиватися цьому виду спорту повною мірою.

Перші лижі у Кременці почали виготовлятися на верстатах у шкільних майстернях. Це дало доступ до занять лижами шкільній молоді, яка по праву вважала себе першим пропагандистом цього виду спорту. Рух, започаткований шкільною молоддю, набрав розмаху і вийшов у позашкільну сферу, що дало змогу залучити до занять лижним спортом спочатку молодших школярів, а потім і старші верстви населення. З’являються перші спортивні клуби з лижними секціями та впроваджуються лижні курси, на яких поступово навчали початківців їзди на лижах. Одночасно з цим, у Кременці виникає виробництво лиж місцевими виробниками. В 1929 році виробництво лижного спорядження, що вироблялося на місці, було вдосконалено. В 1930 році виробленням лиж зайнялась Ліцейна мебельна фабрика у Смизі і Вишнівецька реміснича школа. Вже у 1931 році в Кременці було кілька приватних виробників, які почали випускати непогані лижі за цінами нижчими, ніж на ринку. Одночасно почалося виробництво лижного взуття і кріплення у шкіряних і слюсарних майстернях. У такий спосіб була розв’язана проблема екіпіровки аматорів, а справою рекомендацій і навчання лижників зайнялись громадські інституції.

Курси лижників, які були організовані в цей час, підняли рівень лижного спорту на Кременеччині. Розвиток лижного спорту в Кременці здійснювався тільки на місцевому рівні і не мав зв’язку зі спортивними осередками інших міст. Число лижників зростало, але відчувалась нестача інструкторів. Єдиної методики навчання техніки їзди в інструкторів не було, тому важко було перейти на планове навчання. Нагальною потребою того часу стали спільна злагоджена праця не тільки різних спортивних клубів, а і створення певної системи навчання, організація змагань і прогулянок, підготовка суддів та інструкторів, налагодження зв’язків по всій Волині, а також налагодження співпраці з Польським лижним союзом з метою підняття рівня лижного спорту. Юліан Козловський, який з 1927 року по 1939 рік був учителем фізичного виховання в Кременецькому ліцеї, взявся за реалізацію цього плану і був організатором різноманітних змагань із лижних гонок і стрибків з трампліну як місцевого, так і міжнародного рівнів. Він наголошував, що у Кременці повинен бути осередок зимових видів спорту таких, як: лижного, санного спорту, бігу на ковзанах та хокею. Також у Кременці обов’язково повинна бути лижна секція, зареєстрована Польським Союзом лижників, яка б займалася розвитком лижного спорту на теренах Кременеччини. Потрібно організовувати імпрези і лижні змагання, курси, прогулянки, впроваджувати Державну відзнаку лижника.

Одночасно цю роботу взяло на себе Об’єднання Суспільних Організацій (Zjednoczenie Organizacyj Spółecznych – ZOS) Кременецького повіту за посередництвом «Секції спортивної». У лютому 1932 року була організована секція лижних курсів для повіту і вже в березні відбулись перші змагання з бігу на лижах на 5 кілометрів. Беручи управління в свої руки, секція почала 39 співпрацювати зі спортивними колами, клубами і товариствами в складанні календаря лижних імпрез. Щоб піднести роль лижного спорту, уможливити зустрічі зі спортсменами вищого класу з інших міст, зацікавити ширше коло любителів, було прийнято рішення про побудову лижного трампліна. Завдяки ініціативі професорів Ю. Козловського і А. Бергера та при фінансуванні Повітового комітету фізичного виховання та військової підготовки, завдяки зусиллям громадськості такий трамплін без будь-якої допомоги з боку держави був збудований на землях подарованих ліцеєм, який також надав будівельний матеріал. Запрошена група фахівців обрала для цього найкраще місце і вибрала урочище Гнилого озера (1,5 км від Кременця). Хвиля прийнятих рішень на пленарних зборах «Секції спортивної» була початком побудови стрибкового трампліна. План трампліну виконав професор Целярський. Потужність цього трампліну була спочатку дуже мала – 20 метрів, а надалі збільшилась до 50 метрів. Урочисте його відкриття відбулося 15 січня 1933 року. Центральною вулицею пройшов парад лижників під музичний супровід військового оркестру 12-го Полку уланів. Парад приймали віцевоєвода М. Годлєвский, представники адміністративної влади, громадських організацій та військових. Церемонія відкриття трампліна на урочищі «Гниле озеро» зібрала близько 3 тисяч чоловік. Після освяти прозвучали промови, відбулося перерізання стрічки віцевоєводою М. Годлєвским, урочисте підняття прапора. Після урочистого відкриття були проведені перші змагання на цьому трампліні. У змаганнях прийняло участь 4 стрибуни: Лянкош із Закопаного, Тейсейре – чемпіон Львова, Юрковський з Катовіц, Моторков з Кременецького клубу спортового. Перший стрибок на новозбудованому трампліні виконав відомий лижник, чемпіон Польщі Юзеф Лянкош, який і виграв ці змагання. Протягом наступних років цей вид спорту набув великої популярності.

Кременецький ландшафт та красиві краєвиди околиць міста сприяли розвитку лижного туризму на Кременеччині. Спортивними клубами було розроблено зимові туристичні маршрути різної категорії складності як для початківців, так і досвідчених лижників. Траси були позначені знаками різного кольору, відповідно до складності маршруту. Маршрути були прокладені по території Осовиці, Калинівки, території Гнилого Озера до села Жолоби, до Божої гори з поворотом до Кременця. Кілька маршрутів було прокладено по території Сичівки до сіл: Чугалі, Веселівка, Білокриниця, Угорськ, Лішня, Стіжок із поверненням до Кременця. Маршрути для початківців були прокладені по більш рівнинній місцевості, а для тих, хто володів лижами вправно, були і спуски, і круті повороти. Крім цього, були прокладені більш складні маршрути для змагань із лижних гонок.

Коментарі:

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Кременеччина туритстичнаНаціональний природній парк "Кременецькі гори"Кременецький ботанічний садМузей Юліуша Словацького