Ukrainian English Polish Russian

Магдебурзьке право міста Кременця

kremenets city coa 

(сучасний герб міста Кременця)

Славиться місто Кременець своєю історією, архітектурою, особистостями. Події, які у давнину відбувалися у місті, несуть свій відбиток і у сьогоденні. Традиції та уклад життя, характерні для сучасного населення, беруть свій початок у історичних перипетіях, про які варто згадати. Не так давно, кременчани відсвяткували День міста. А чи відомо чому це свято завжди відзначаємо у другу неділю травня? Так от, це відголосок події, яка прославила місто і дала величезний поштовх для його розвитку.
У період пізнього середньовіччя міста Центральної та Східної Європи поглинаються активним урбанізаційним процесом, який супроводжувався поширенням та присвоєнням містам магдебурзького права. Цей новий етап у розвитку міст ґрунтувався на присвоєнню громадам так званого нового «німецького права», яке вносило в життя локальних громад соціально-економічні зміни, особисту свободу для міщан, регулювання повинностей, просторову перебудову міст, правову перебудову. Даний процес називався у історичних джерелах локацією і супроводжувався наданням ряду привілеїв.
У більшості досліджень магдебурзьке право визначається як середньовічне міське право, за яким міста частково звільняються від центральної адміністрації або влади феодала та створюють органи місцевого самоврядування. Таким чином, місто було не обмеженим з боку центральної адміністрації і могло вільно розвиватись в площині економіки.
Назва «магдебурзьке право» походить від назви німецького (саксонського) міста Магдебург, яке у 1188 р. отримало право (привілеї) на самоврядування від архієпископа Віхмана – власника міста, а в 1294 р. це право підтвердив саксонський курфюрст Альберт.
Загалом, магдебурзьке право – це збірник законів, що виник у кінці XIII століття із «Саксонського Зерцала» і магдебурзького міського шеффенського права. Воно закріплювало права міських станів – купців, міщан, ремісників, було юридичним виявом успіхів міського населення в боротьбі проти феодалів, встановлювало порядок обрання і функціонування органів міського самоврядування, регулювало питання торгівлі, опіки, успадкування, визначало покарання за окремі види злочинів. Отримавши Магдебурзьке право, місто сплачувало в державну казну певну суму грошей, частина натуральних повинностей ліквідувалася, встановлювались єдині податки з ремесел та торгівлі, місто звільнялося від управління і суду королівських чи великокнязівських намісників. Після отримання привілей на здійснення самоврядування містом магдебург аналогічне право поширюється на інші німецькі міста, а потім сягає окремих міст Польщі, Литви, Чехії, Угорщини, приймаючи різні форми відповідно до місцевих умов, згодом потрапляє на територію сучасної України.
Кременцю магдебурзьке право надав 9 травня 1438 року великий литовський князь Свидригайло. Даний документ був написаний руською мовою, що було невластивим для локаційних привілеїв XV ст., які в основному писалися латинню. Кременець отримав німецьке право у неповному його варіанті, оскільки війт не обирався мешканцями міста, а призначався безпосередньо королем, князем. Надання місту магдебургії з рук самого великого князя литовського Свидригайла свідчить про значимість міста у той час, оскільки менші міста практикували викупівлю магдебурзького права у своїх феодалів, надавалися привілеї лише значимим містам.
Кременецький привілей надавався у вигляді контракту на війтівство і був адресований не всій громаді міста, а лише міщанинові німецького походження Юрку з міста Буськ, який міг, за прикладом інших тогочасних новолокованих міст основаних на німецькому (магдебурзькому) праві, виступати організатором міської громади.
Надання Кременцю Свидригайлом Магдебурзького права 1438 році стало наслідком активної політичної діяльності великого литовського князя, адже зважаючи на чітко виражену ворожість до всього запозиченого, князь розумів що магдебурзьке право для міст, які належали до його володінь, є потребою часу і що міста з даними йому локаційними привілеями матимуть значну перевагу. Мабуть, не малий вплив на рішення Свидригайла мали і співпраця із Тевтонським Орденом, а значить і безпосереднє знайомство із магдебурзьким правом на практиці. Соціально-економічну вигоду, яку забезпечувало державі магдебурзьке право в містах, можна порівняти з вигодою, яку дає сьогодні державі територія, у межах якої підприємницька діяльність здійснюється на пільгових умовах. Спустошена постійними набігами монголо-татар, значна частка території перебувала у стані соціально-економічного занепаду, і лише надання вольностей для поселенців із заходу ставало гарантією швидкого виходу держави з руїни. За короткий час міста з магдебурзьким правом перетворилися в «оази економічного процвітання» і стали основним джерелом надходжень ресурсів для відбудови знищеної соціально-економічної інфраструктури держави в цілому.
Із запровадженням магдебурзького права зростає роль місцевих органів влади у вирішенні питань місцевого господарства, місцевих фінансів, охорони правопорядку, місцевої адміністрації та судочинства.
Привілей 1438 року дарував місту жителям міста широкий спектр вольностей. Міщани підпорядковувались під юрисдикцію війта, звільнялись на кілька років від сплати податків, від повинностей ходити на толоку та давати підводи. Органом самоуправління стає магістрат, який дбав про оборону міста, порядок в ньому, розглядав цивільні справи, вирішував питання господарського життя міста, регулювали торгівельні операції, займався розподілом податків між міщанами та контролював їх своєчасний збір, санкціонував акти купівлі-продажу нерухомого майна в межах міста тощо.
Кременчани з магдебурзьким правом отримали право на будівництво крамниць, громадської лазні, шинків, право складу білої солі. Крім того, одночасно з магдебурзьким правом місто одержує право користуватися власним гербом, а також звільнялося від усіх повинностей на користь держави та магната, окрім військової. Сприяючи, з одного боку, утвердженню в місті іноземців, магдебурзьке право одночасно впливало й на більш швидке економічне зростання міста, оскільки відбувається розбудова ремісничих цехів, будуються млини інше. Крім того, відповідно міняється і урбаністичне планування міста, адже з`являється обов`язково центральна ринкова площа, яка у Кременці розташувалась на території сучасного Меморіалу слави, а з кутів ринкової площі відходили бічні вулички які мандрували у глибину міста.
Кременцеві кілька разів підтверджувалось магдебурзьке право князівським, а потім вже і королівським привілеєм. Така багатоетапність у становленні магдебурзького права була характерна для багатьох міст України та Європи. Це сформувало своєрідність і специфіку міського управління у нашому місті.
Віповідно цього року ми, кременчани, відзначаємо 580-річницю надання місту магдебурзького права.

Кременеччина туритстичнаНаціональний природній парк "Кременецькі гори"Кременецький ботанічний садМузей Юліуша Словацького