Ukrainian English Polish Russian

Почаївська ікона Божої Матері – історія коронації

Tochnaya kopiya CHudotvornoy ikonyi Bozhiey Materi Pochaevskiya

Почаївська ікона Божої Матері належить до числа найбільш шанованих святинь християн обох обрядів. У Почаївській Лаврі чудотворна ікона перебуває понад 400 років. Протягом 1721-1831 рр. було записано 539 чудес, які сталися перед чудотворною іконою Пресвятої Богородиці.
Почаївська Ікона Матері Божої писана темперою на дошці візантійським письмом і відноситься до богородичних ікон типу «Умиління». Вона не велика: 30 см висоти та 23 см ширини. Зображення Божої Матері поясне, на правій руці Богородиця держить Сина, а в лівій плат (хустку), яким прикриває ногу та спину Дитятка.
Святкування на честь Почаївської ікони Божої Матері припадає на 5 серпня і було встановлено в пам'ять визволення Свято-Успенської Почаївської Лаври від турецької облоги 20-23 липня 1675 року.
Власне історія появи цієї святині на Кременеччині сягає середини XVІ століття, коли на Волині, недалеко від Почаєва, у маєтку Орлі жила православна поміщиця, вдова Ганна Єрофіївна Гойська. У ту пору через Волинь проїжджав грецький митрополит Неофіт, що їздив, як і багато східних ієрархів того часу, за допомогою на територію православної Русі. У 1559 році Анна Гойська сердечно прийняла в себе високого гостя. В подяку за щирість прийому митрополит Неофіт на прощання благословив її древньою іконою Богоматері із Немовлям, яку привіз з собою з Константинополя. Мабуть, він узяв цю ікону як родову заповітну святиню в благословення на далекий шлях.
Тридцять років простояла отримана Гойською ікона в її замковій каплиці. Поступово домашні Гойської стали зауважувати, що від ікони виходить якесь незвичайне світло. Слуги сповістили про це Анну, але вона довго не хотіла вірити їх розповідям, поки сама не побачила уві сні ікону «у великому світлі».
Зцілення рідного брата поміщиці – Пилипа Козинського, який був сліпим від народження стало поштовхом, який і призвів до передачі святині в руки монахів Почаївської гори.
Урочисте перенесення ікони з маєтку Гойської до почаївських насельників відбулося, найімовірніше, в першій половині 1597 року, окільки вже 14 листопада 1597 року Гойська складає «фундушевий запис» на облаштування Почаївського монастиря.
З того часу ікона надзвичайно шанувалася християнами, а братія монастиря фіксували чудеса, що відбувалися за посередництвом ікони Божої Матері. У період від 14 до 20 червня 1770 р. екзарх всієї України, Кир Сильвестр Рудницький-Лубяницький досліджував достовірність чудес, що сталися за посередництвом чудотворної Почаївської ікони Божої Матері і визнав їх правдивими. Це стало основою для подальшого процесу коронації даної ікони.
1 травня 1773 р. Апостольська Столиця видала декрет, силою якого короновано Почаївську чудотворну ікону Божої Матері. Коронація відбулася велично. Понад 100000 людей і понад 1000 священиків прийняли участь у торжестві. Під звуки сурм і гарматних пострілів відбулося накладання корон на голови Богородиці та Дитяти.
Урочистий обряд коронування образів сягає далекої минувшини. Першу знану в історії Церкви коронацію виконав у Римі 732 р. Папа Григорій ІІ. Відтоді щораз частіше в історії зустрічається коронація ікон у різних країнах. В ХVІІ ст. було затверджено потрібні умови для коронації, а саме:
- образ повинен бути з давніх-давен оточений особливою шаною серед вірних;
- церковна влада має підтвердити на місці чудесні явища, що сталися за посередництвом даної ікони;
Коронацію Почаївської ікони Богородиці призначили на 8 вересня 1773-го року, яка мала тривати 8 днів. За підготовкою до урочистостей слідкував безпосередньо граф Микола Потоцький, який у цей період виступає як фундатор розбудови Почаївського монастиря.
Стара Троїцька церква, побудована родиною Домашевських 1649-го року, у цей період ще не була зруйнована – у ній над Царськими вратами стояла Чудотворна ікона Божої Матері.
Місце для коронації було вибрано на полі, у відлеглості одної версти на схід від монастиря. Тут поставлено тимчасову каплицю на 8 стовпах, відкриту на всі сторони, щоб присутні на урочистості могли все бачити. Посеред каплиці був поставлений престол. Дорога від монастиря до каплиці була обсаджена липами, що дало сучасну назву вулиці, яка веде до місця коронації Почаївської ікони Божої Матері – Липова алея. На дорозі поставлено п`ять тріумфальних воріт, на яких було розміщено різні малюнки, а також герби магнатів Потоцьких, Ржевуських, Осолінських та інших. З двох сторін дороги були розставлені картини із зображенням чудес від Почаївської ікони Божої Матері. Стіни воріт оздоблювали різнокольорові ліхтарики.
Коронації розпочалася урочистим перенесенням ікони Божої Матері з давнього Троїцького собору до каплиці. До місця коронації прибуло безліч прочан, в присутності яких єпископ Рудницький поклав корони на голови Божої Матері та Дитятка.
Сьогодні на місці, де відбулася урочиста коронація Почаївської ікони Божої Матері знаходиться монастирське кладовище із каплицею в честь Різдва Божої Матері (безпосередньо тут знаходився вівтар на якому відправляли літургію під час коронації). Вже у 19 столітті навколо каплиці заснували нове монастирське кладовище, а вулиця що веде до кладовища і сьогодні називається Липовою алеєю.

Кременеччина туритстичнаНаціональний природній парк "Кременецькі гори"Кременецький ботанічний садМузей Юліуша Словацького