Пилип Шайда

Ой, ти краю мій коханий
Моя Україно,
Защо тебе розпинають
За яку провину?

Чим згрішила перед Богом
Що Бог нас карає,
Що століттями  неволі
Марно пропадаєм?.....

Автором цих рядків є відомий у світі громадський, політичний, науковий, церковний діяч, меценат – Пилип Шайда, уродженець села Горинка колишнього Крем´янецького повіту. Саме там пройшло його дитинство та юність, проте буремні роки Другої світової війни змусили його емігрувати до США. Місто Сейнт-Пол в штаті Міннесота стало  Пилипу Шайді другою домівкою. Змалку він тягнувся до знань, писав вірші, пізніше брав активну участь у діяльності місцевого осередку «Просвіти».
Довгі роки розлуки не згасили в його серці любов до свого народу і рідної мови. Пилип Шайда роками збирав перлини українського фольклору, гумору, прислів’я, приповідки, пісні. В 1973 році побачила світ його праця  «Віки говорять», яка вийшла з передмовою, написаною відомим українським вченим і поетом в США професором Олександром Неприцьким-Грановським та яка містить близько тисячі українських приказок. В 1978 році в канадському місті Торонто виходить книга «З народної творчості Волині», в якій упорядник зібрав сто п’ятдесят українських народних пісень Волинського краю та тисячу приповідок. Пісні діляться на народні, весільні, родинно-обрядові, веснянки, коломийки, щедрівки, жартівливі, а також повстанські, яких найбільше – аж 35. Серед них: «Гомоніла громом Україна», «Чи то буря, чи то грім?..», «Ми зродились із крові народу», «Вже вечір вечоріє», «Наша чота – чота крилатих…», «Раз прощався стрілець», улюблена пісня письменника Уласа Самчука «В Україні біда чорна» та інші. Другу частину  праці складають приповідки, які, як писав історик-архівіст  В. Рожко, є «безцінними діамантами великої і співучої української мови, що крилатими птахами прилітають до нас, збагачують нашу розмовну мову, додають їй краси і величі».
Тисяча веселих жартів зібрано в книзі «Торба сміху і мішок реготу», видання 1989 року.
Серед праць Пилипа Шайди є й його «Короткий Нарис Організації та Розвитку Української Православної Церкви Св. Володимира й Ольги в штаті Міннесота», присвячений 35-річному ювілею парафіяльного храму. В ньому автор ґрунтовно дослідив процес створення, розвитку і розквіту церковного життя в своїй парафії.
У 1997 році в м. Сейнт-Пол виходить збірка Пилипа Шайди «Туга за Батьківщиною» з дарчим написом. Тематика поезій є різноманітною: доля України, її страдницького народу, Чорнобильська трагедія, образ матері, рідного села, посвята дружині, відомим діячам діаспори. Тут чимало віршів написаних у формі звернень до Бога та українського народу, що відображають тугу за рідною землею, за Україною, яка вічно живе в люблячому серці автора; турботливе ставлення до материнської мови, пісні, приказки. Низку поезій Пилип Шайда присвятив найріднішій людині – матері.
З відродженням української незалежності Пилип Шайда почав надсилати на Україну книги. До Луцька, Кременця, Тернополя, Києва, Острога, Харкова, Одеси та інших міст надходили праці, що поповнювали бібліотеки університетів, семінарій, коледжів, училищ. Тільки за 1994 рік він надіслав до Кременецької «Просвіти» 38 бандеролей із книгами, журналами та брошурами. Просвітянин жертвував власні кошти на будівництво українських храмів у Луцьку, Рівному, Нововолинську, в селищі Маневичі Волинської області, в його рідному селі Горинка та на хуторі Вірля села Савчиці.
 Сьогодні тисячі різноманітних брошур, статей, документів зберігаються у Волинському університеті імені Лесі Українки, Волинській духовній академії УПЦ КП, Національному університеті «Києво-Могилянська Академія» та ін.
У 1992 році Пилип Шайда вперше після довгої розлуки відвідав Україну. До останніх днів життя він мріяв повернутися до рідного дому.
В історію української діаспори США та українського суспільства загалом  Пилип Шайда увійшов як відомий у світі громадський, політичний, науковий, церковний діяч, патріот, гуманіст та незламний борець за національну незалежність України.

Наталія Кравець,
науковий співробітник Кременецько-Почаївського ДІАЗу