Ukrainian English Polish Russian

Владислав Галімський

Викладач Кременецького ліцею ГАЛІМСЬКИЙ Владислав Михайлович
Український живописець, пейзажист, педагог. Народився 9 липня 1860 у Києві у сім`ї дворянина, колезького секретаря. Початкову освіту здобув в гімназії та Київському реальному училищі. Протягом 1878-1888 рр. навчався у Петербурзькій Академії Мистецтв у таких викладачів як П.Чистякова, М.Клодта, В.Верещагіна, М.Мурашка, який безпосередньо мав найбільший вплив на формування Галімського як художника. За значні успіхи у навчанні митець отримав три малі та дві великі срібні медалі за виконані пейзажі, у 1887 році – малу золоту медаль за роботу «Вид на водяний млин». У 1888 році Галімський отримує малу золоту медаль та звання класного художника пейзажного живопису першого ступеня, підставою даного досягнення слугувала робота «Ліс». Після закінчення навчання художник переїжджає до Києва, де засновує школу живопису та скульптури і в ній же працює включно до 1921 року, школа розміщувалась в той час на Львівській вулиці. У Києві крім викладання, Галімський входить до складу художнього об`єднання південно-руських художників, яке було започатковане В.Васнєцовим. Київський період у житті майстра відзначився не лише сплеском творчості, а також активною виставковою діяльністю. Він приймав участь у виставках товариства на рівні з такими художниками як В.Котарбінським, В.Менком, С.Свєтославським, П.Сведомським, А.Сведомським, І.Рашевським. Також Галімський приймає участь в академічних виставках у 1887, 1889, 1891 роках, Весняних в залах Петербарзької академії мистецтв у 1898 та 1903 рр., Київського товариства підтримки художеств у 1890-х)рр., Київського товариства художніх виставок, членом-засновником якого він став у 1893 році, Київського товарства художників, з 1916 року являється членом-засновником даного товариства, Товариства підтримки художників у Варшаві (щорічно протягом 1900–1904 та 1913–1914 рр.). Працюючи віддано і творчо художник у 1893 році отримує звання академіка живопису.
У 1917 році школа, яку заснував Галімський перейменовується у Польську школу вишуканих мистецтв. Художник активно шукав наснаги для своєї творчості, тому використовував всі можливості для поїздок, подорожей. У зв`язку із цим, Галімський побував у Африці, Близькому Сході, об`їздив Росію (Кавказ, Сибір, Крим) та Західну Європу, побував у Сполучених Штатах, де приймав участь у художній виставці в Чикаго у 1893 році. Серед полотен Галімського в плані сюжету переважають пейзажі півдня України та Росії, зокрема його відомі роботи такі як «Полудень в Малоросії» 1886 р., «Вид з околиць Києва» 1887 р., «Бабине літо» 1898 році. У 1900 році у творчості художника наступає переломний момент, оскільки в стиль та техніку художника проникають елементи модерну і імпресіонізму.
Після відновлення ІІ Речі Посполитої Галімський переїжджає у Польщу у 1921 р. У пошуках роботи він переїжджає до Кременця, де у 1924 році починає працювати у Кременецькому ліцеї включно до 1932 року. Кременецький період у творчості художника відзначився не меншим сплеском, він активно малює і виставляє свої роботи на виставках, зокрема, на виставці організованій Товариством підтримки художників у Варшаві у 1925 та 1928 рр. У Кременці художник згуртовує навколо себе творчо обдаровану молодь, приймає активну участь у літніх пленерах, які організовувались під патронатом Кременецького ліцею. Окрім того, Владислав Михайлович вражений місцевими пейзажами та древньою архітектурою передає свої враження на полотні.
Під кінець свого життя художник переїжджає у сучасне місто Бидгощ, Польща.
Галімський працював у переважно у техніці олійного живопису та пастелями. Роботи – це пейзажі, композиційні пейзажі, міські пейзажі. Твори художника представлені у колекціях таких закладів як Музей українського образотворчого мистецтва у Києві, Полтавському художньому музеї, Державному російському музеї.
Науковий співробітник
Ольга Деревінська

Владислав ГалімськийВладислав ГалімськийВладислав Галімський

Кременеччина туритстичнаНаціональний природній парк "Кременецькі гори"Кременецький ботанічний садМузей Юліуша Словацького