Історія заповідника

Місто Кременець – одне з унікальних міст України, що вирізняється своєю історичною, архітектурною та культурною спадщиною. Надбання різних століть відобразилось на його культурному та архітектурному обличчі. З плином часу архітектура міста змінювалась, але Кременець і до нині залишається неповторним куточком України.

Історична й архітектурна спадщина Кременця має значну цінність. Міська забудова відображає як загальноєвропейський процес розвитку архітектури, так і розвиток своєрідної традиційної забудови.

Найдавнішою будовою Кременця є Замок, який споруджували в XІV–XVI століттях, використовуючи елементи готичної архітектури.

Готико-ренесансні елементи наявні в колишньому францисканському монастирі (XVII ст.) (тепер собор св. Миколая).

Частково ренесансні елементи збережені в житловому будинку «Близнята», щознаходиться на вул. Медовій.

Риси бароко найбільш яскраво проявились та збереглись в спорудах Єзуїтського колегіуму (1731–1753 рр.) (тепер комплекс Ліцею).

В середині XVIII століття розбудовується та дістає бароковий декор Миколаївська церква. У цей час побудована Надбрамна вежа. Тоді ж забудовується центральна частина міста, що прилягала до ринкової площі.

Період класицизму у Кременці відповідає часу створення ліцею та масовому заселенню міста польськими шляхетськими родинами. В цей час з'являється багато будинків побудованих у даному стилі, необхідним атрибутом яких є дво-чотириколонні портики чи ґанки. Серед більших споруд зазначеного періоду виділяється будинок Міського магістрату.

Цінним взірцем дерев'яної архітектури цього часу є будинок  на вул. Базарній, в якому позначився вплив класицизму на традиційне народне житло.

Під кінець XIX – на початку XX століть в архітектурі Кременця поширюється еклектика. Найхарактернішими спорудами цього часу є будинки на вул. Шевченка, Словацького, Замковій, Драгоманова

На початку XX століття набуває поширення стиль модерн. В деяких спорудах стиль невиразний. В 30-х роках поширюється новий стиль – конструктивізм – основні риси якого відображені в головному корпусі теперішнього педінституту.

Поряд з існуванням того чи іншого стилю, в місті будувались характерні для Кременця будинки. Це  традиційна містечкова забудова, основні риси якої сягають давніх часів. Поряд зі збереженням характерних рис,вона дещо змінювалась під впливом часу та пануючого стилю. Забудова, яку ми відносимо до традиційної містечкової архітектури, створює своєрідність і неповторність міського середовища.

В післявоєнний час появляється ряд споруд, характерних для радянської архітектури. Це будинок культури, універмаг, будинок райвиконкому, ряд житлових будинків. Архітектура цього періоду в історичному ядрі міста розміщена хаотично і вносить дисонанс в міське середовище.

Останнім часом в Кременці, особливо його центральній частині, з’явилось чимало нових споруд. Це окремі будівлі, виконані в сучасному стилі, і споруди т. зв. малих архітектурних форм. Поряд із цим багато об’єктів переплановано і добудовано. Особливо це стосується перших поверхів квартирних будинків, які відчутно змінили фасадну частину, що позначилось на архітектурному обличчі міста.

З метою збереження, реставрації та реконструкції існуючих пам’яток архітектури, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.05. 2001 р. № 583 утворено Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурного заповідник. На його балансі перебуває 17 пам’яток архітектури національного та місцевого значення.  Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1032 “Про передачу цілісних майнових комплексів історико-культурних заповідників до сфери управління Міністерства культури” установу віднесено до сфери управління Міністерства культури України.

Заповідник є об’єктом державної власності, перебуває у сфері управління Міністерства культури України. Заповідник має особливу історико-культурну та наукову цінність, є науково-дослідною та культурно-просвітницькою організацією, що забезпечує вивчення, охорону, реставрацію і використання культурної спадщини міст Кременця та Почаєва  і довкілля.

У своїй діяльності установа керується Конституцією України, законами України, Указами Президента України, постановами Кабінету  Міністрів України, наказами Органу Управління майном, іншими нормативно-правовими актами, а також ратифікованими Україною міжнародними актами у сфері збереження історико-культурної і природної спадщини, рекомендаціями ЮНЕСКО, Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ІКОМОС) та Міжнародної ради музеїв (ІКОМ).

Завдянням заповідника є здійснення заходів із охорони і збереження закріплених за Заповідником об'єктів культурної спадщини та пов`язаних з ними територій, та рухомих предметів, творів монументального, образотворчого, декоративного та прикладного мистецтва, ведення науково-методичної роботи з питань охорони культурної спадщини, регенерація архітектурного середовища, проведення науково-дослідної, науково-методичної, музейної, виставкової, екскурсійної та культурно-освітньої роботи з метою  популяризації культурної спадщини, духовного збагачення громадян.

У 2004 році Інститутом «Укрзахідпроектреставрація» був розроблений Генеральний план розвитку заповідника. Його затверджено дев’ятнадцятою сесією Кременецької міської ради четвертого скликання (19.03.2004 р.).

За роки діяльності Заповідником проведено значну роботу по збереженні та відтворенні історичних пам’яток, а також по відновленню історико-архітектурної спадщини.

Перший етап робіт (2003–2004 рр.) був пов’язаний з розробкою проектно-кошторисної документації та ремонтно-реставраційними роботами пам’ятки архітектури «Будинки-близнята» (ХVІІІ ст.). В цей період були  проведені ремонтні роботи по частковій ліквідації аварійного стану будівлі.

У 2005 році виготовлено першу чергу проектно-кошторисної документації на реставрацію комплексу Ліцею – пам’ятки архітектури національного значення (ХVІІІ ст.), зокрема ліквідації аварійного стану та реставрації Василіанського монастиря й костелу Ігнатія Лойоли, а у 2006 році розпочато першу чергу ремонтно-реставраційних робіт на цьому об’єкті.

У 2006 році Кременецькому районному бюджету для міста Кременця було передбачено субвенцію в сумі 3 000,0 тис. грн. за програмою „Збереження історичної забудови міст, об’єктів історико-культурної спадщини, впорядкування історичних населених місць України та соціа¬льний розвиток”. Ці кошти були спрямовані на ремонтно-реставраційні роботи Василіанського монастиря та проек¬тно-вишукувальні роботи на Музичну школу.

У 2007 році продовжено проведення ремонтних робіт по пам’ятці архітектури національного значення „Василіанський монастир” (ХVIII ст.) (тепер школа № 1), який було відтворено згідно історичних зразків.

За програмою «Збереження архітектурної спадщини в заповідниках» у 2008 році були проведені ремонтно-реставраційні роботи пам’яток архітектури «Музична школа» (ХІХ ст.), «Міський магістрат» (ХІХ ст.) та «Житловий будинок» (ХVIII ст.).

Зусиллями Заповідника в Кременеці розпочато ремонтно-реставраційні роботи таких пам’яток архітектури,  як костел Ігнатія Лойоли (одна із складових комплексу ліцею), Василіанський монастир (тепер школа № 1), Міський магістрат; розпочато роботу над Музичною школою, Будинками-близнюками, Житловим будинком по вул. Базарній. У місті Почаїв здійснено реставраційні роботи Дзвіниці ХІХ ст., що входить до комплексу споруд Свято-Успенської лаври.

На сьогодні перед Заповідником стоїть ряд завдань по збереженню та відтворенню архітектурного середовища Кременця, запобіганню несанкціонованої забудови, консервації власних об’єктів.

У своїй роботі Кременецько-Почаївський ДІАЗ зіткнувся з рядом проблем. Однією з найгостріших залишається проблема відселення мешканців житлових будинків, що знаходяться у складі Заповідника і потребують негайного ремонту, незавершена паспортизація пам’яток архітектури.

Невирішеним залишається питання пам’ятки архітектури національного значення, об’єкта Заповідника «Замок, руїни». Пам’ятка знаходиться на території природного заповідника «Медобори», якій належить Замкова гора, а сам замок є об’єктом Кременецько-Почаївського ДІАЗу. Проблема підпорядкування цих пам’яток різним Міністерствам на сьогодні є серйозною перешкодою для здійснення Кременецько-Почаївським ДІАЗом консерваційних та ремонтних робіт, а також проведення робіт по благоустрою прилеглої території.

Для повноцінної роботи по відтворенню історичного обличчя міста та з метою збереження історико-архітектурної спадщини Заповідником проводяться науково-дослідні роботи за програмою «Збереження історичної забудови міста Кременця».

У 2007 році розроблено науково-технічну документацію по проведенню ремонтно-реставраційних робіт пам’ятки архітектури по вул. Базарна, 7.

У 2008 році проведено комплексні історико-архівні та бібліографічні пошуки по відтворенню первісного вигляду фронтонів Північного і Південного корпусів комплексу Ліцею.

Для проведення консерваційних та ремонтно-відновлювальних робіт по пам’ятці архітектури замковій горі розроблено повний комплект комплексних наукових досліджень та розроблено проектну документацію.

Одним із пріоритетних напрямів діяльності науково-дослідного відділу є робота в архівах, спрямована на виявлення та опрацювання матеріалів з історії Кременця й споруд, що входять до складуЗаповідника, а також околиць міста. У Центральному державному історичному архіві України в м. Києві виявлено, зокрема, і вивчено плани споруд Волинського ліцею першої третини ХІХ ст., у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника НАН України – матеріали XVIII ст. про споруди колишнього францисканського монастиря (тепер Миколаївський собор), у Державному архіві Житомирської області – про соціальне середовище Кременця першої половини ХІХ ст., у Державному архіві Волинської області – про ремонтні роботи споруд Кременецького ліцею в 20–30 х рр. ХХ ст., у Державному архіві Тернопільської області – про Кременецьку гімназію ім. Т. Чацького та вчительську семінарію Ліцею, Волинську духовну консисторію, в архівному відділі Кременецької РДА – про діяльність дитячого буднику в Кременці.

Маючи багату культурно-історичну спадщину, Кременець поступово сформував власні традиції. Вони пов’язані з діяльністю навчальних осередків та просвітницьких центрів. У місті часто організовували конференції, тематичні вечори, пленери. Завдяки цьому Кременець став відомим культурно-освітнім центром.Нині Кременецько-Почаївський ДІАЗ продовжує ці традиції.

В жовтні 2005 року Заповідником була проведена перша наукова конференція „Середньовічні і ранньомодерні оборонні споруди Волині”, в якій взяли участь українські вчені, а матеріали конференції у 2006 році було видано окремою книжкою „Середньовічні і ранньомодерні оборонні споруди Волині” під редакцією В. Собчука. У жовтні 2006 року проведено чергову наукову конференцію „Храми Волині”. Через рік з’явилась книжка «Релігія і церква в історії Волині». У 2008 році відбулась третя конференція, присвячена проблемам розвитку Волині. Її результатом стало видання у 2009 р. книжки «Студії і матеріали з історії Волині». А у 2011 році знову вдалося зусиллями заповідника провести вже четверту конференцію – це читання з історії Волині.

За роки роботи Заповідником розроблено проектно-кошторисну документацію, опрацьовано історичні матеріали, частково відреставровано ряд об’єктів, проведено 4 наукові конференції, за матеріалами яких видано книжки.

У планах Заповідника – продовження науково-дослідних та ремонтно-реставраційних робіт, формування власних фондів, поповнення бібліотеки, збереження та примноження неповторної історико-архітекутурної спадщини Кременця.

На фото:

1.    Директор Заповідника Микулич В.В.
2.    Біля могил воїнів УПА, с.Антонівці. 2009 р.
3.    Завідуючий музейно-освітнім відділом ДІАЗу Ханас Б.Г. на туристичному ярмарку в м.Києві, 2007 р.
4.    Будинки-близнюки до реставраційних робіт.
5.    Будинки-близнюки після реставрації.
6.    Дзвінниця Свято-Успенської Почаївської лаври під час реставрації.
7.    Єзуїтський колегіум під час реставрації.
8.    Поїздка колективу ДІАЗу у Львів на Форум видавців, 2009 р.
9.    Наукова конференція, 2005 р.
10.  Нагородження переможців традиційного щорічного конкурсу дитячого малюнка «Архітектура мого міста, села», 2010 р. Нагороджує другий директор та ініціатор створення Кременецько-Почаївського ДІАЗу Гуславський А.А.
11.    Кременецький вернісаж, 2008 р.
12.    Візит міністра Куйбіди. Екскурсія на Замковій горі, 2009 р.
13.    Толока у Старому Олексинці біля старого замчища, 2010 р.
14.    Колектив заповідника біля щойно відреставрованого нового приміщення – головного офісу Заповідника (пам`ятки архітектури Міський магістрат).
15.    Перший директор ДІАЗУ Лубяницький О.Д.
16.    Перший офіс заповідника. Над звітом працює бухгалтер Макодрай В.М.
17.    Розчищення старих могил на Монастирському кладовищі, 2008 р. Толока колективу ДІАЗу.
18.    Презентація книги з матеріалами наукової конференції. Учасники презентації. 2007 р.
19.    Весняна толока на Замковій горі, 2009 р.
20.    Колектив ДІАЗу у с.Тилявка біля музею Уласа Самчука, 2007 р.
21.    Учасники наукової конференції на подвір`ї інституту, 2008 р.
22.    Учасники наукової конференції біля Троїцької церкви на Данилові горі, 2005 р.
23.    Учасники наукової конференції на Замковій горі, 2005 р.
24.    Директор ДІАЗу Лубяницький О.Д. та заступник директора Зубчук М.Г. на конференції в Глухові.
25.    Василіанський монастир після реставрації.
26.    Корпус Василіанського монастиря під час проведення реставраційних робіт. Вигляд з Замкової гори.
27.    Відкриття фотовиставки «Застигла в часі мить», у центрі – директор ДІАЗу Гуславський А.А., виступає – вчений секретар Собчук В.Д., 2010 р.
28.    Директор Заповідника Гуславський А.А. відкриває наукову конференцію, 2008 р.

Досягнення Кременецько-Почаївського ДІАЗу протягом 2012-2013 рр.
Протягом 2012-2013 рр. Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник досяг значних успіхів завдяки старанню і наполегливій праці колективу. Зокрема, проведено поточний ремонт пам’ятки архітектури ХУІІІ ст. «Житлового будинку «Близнята», на пам’ятці архітектури ХІХ ст. «Міський  магістрат» – було проведено ремонтно-реставраційні роботи.
Для покращення умов збереження об’кту Заповідника «Нежитловий будинок» по вул. Чорновола, 1 розроблено та реалізовано проект реконструкції системи опалення.
Виготовлений у 2011 році, проект електропостачання пам’ятки архітектури ІХ-ХУІ ст. «Замок, руїни», пройшов державну експертизу та був погоджений у Міністерстві культури України, але у зв’язку з відсутністю коштів на його реалізацію, електропостачання до Замку не проведене.
Проведено ряд підготовчих робіт щодо прийняття на баланс пам’ятки історії національного значення «Козацьке кладовище», що розташоване на П‘ятницькому цвинтарі, зокрема Заповідник звертався  до Міністерства культури України щодо включення пам’ятки історії до складу заповідника, на що отримано позитивне рішення. Також отримано позитивне рішення Кременецької міської ради щодо безоплатної передачі з комунальної у державну власність даного об’кта. Заповідник  звернувся до Міністерства культури України про створення комісії з питань передачі «Козацького кладовища» з комунальної у державну власність.
З метою ознайомлення громадськості з основними завданнями Заповідника створено комп’ютерні моделі реставрації пам’яток архітектури «Замок, руїни», ІХ-ХУІ ст. та «Житловий будинок «Близнята», ХУІІІ ст. На їх основі створено екскурсійне відео, з яким проведено віртуально-пізнавальні екскурсії у освітніх закладах міста.
У 2012 році Львівським інститутом «Укрзахідпроектреставрація» були внесені коригування до проекту ліквідації аварійного стану фрагменту пам’ятки архітектури національного значення «Замок, руїни», ІХ – ХУІ ст.
Силами заповідника пророблено наукову роботу. Опубліковані наукові праці Собчука Володимира Дмитровича «Ровенська волость: формування, склад і власники (до середини XVI століття)», «Шляхетський рід Лідихівських у XV – середині XVII століть», «Стожек» у «Енциклопедія історії України». Опубліковані наукові статті Оболончик Наталії Григорівни «Кременецький ліцей після Другої світової війни: доля установи та наукова спадщина.», «Вища педагогічна освіта в Кременці (40-90 рр. ХХ ст.)». Опубліковані науково-популярні статті: Собчука Володимира Дмитровича «Кременець // Кременець. Обличчя міста [Карти]»,  Собчука Володимира Дмитровича «Околиці Кременця // Кременець. Обличчя міста [Карти]», Оболончик Наталії Григорівни «Початки фотосправи».
Підготовлено до друку та видано буклет «Духовні джерела християнства».
В науковому збірнику Острозької Академії опубліковано статтю працівника Заповідника Лубяницького Антона Олеговича «Реконструкція фортифікацій Кременецького замку за описами 16-го сторіччя. Труднощі та шляхи їх подолання».
Зусиллями науково-дослідного і музейно-освітнього відділу організовано та проведено відкриття виставки робіт художника з м. Бережани Олега Шупляка (у листопаді, 2012).
Протягом року науковий склад Заповідника працював над виданням збірника наукових праць «Студії і матеріали з історії Волині», які прозвучали на конференції, організовану Заповідником «Наукові читання з історії Волині», проведену зусиллями ДІАЗу у вересні 2011 року.
У засобах масової інформації опубліковано науково-популярні статті «Бона Сфорца: міфи і реалії» («Діалог» №28 за 13 липня 2012 року), де екскурсовод ДІАЗу Деревінська Ольга Василівна ознайомила читачів з маловідомими фактами з життя легендарної королеви; «Дивовижні ілюзії Олега Шупляка» («Діалог» №50 від 14 грудня 2012 року).
Крім того, за безпосередньої участі екскурсовода Заповідника Світлани Зіновівної .Фільової, знімальною групою телеканалу «Інтер» у серпні 2012 року було відзнято відеоролик про м. Кременець, який згодом неодноразово транслювався у програмі «Ранок з Інтером», а з ініціативи екскурсовода Ольги Деревінської журналісти Інтернетвидання «Українська правда» А.Клименко та Тернопільського обласного радіо О.Романюк ознайомили своїх читачів і слухачів з рекреаційним потенціалом та проблемними питаннями розвитку туризму на Кременеччині.
До 110-річчя з дня народження О.Лятуринської працівниками музейно-освітнього відділу Заповідника була підготовлена і проведена презентація під назвою «Княгиня української духовності» та проведено виховний захід «Волинські Афіни», приурочений 375-ій річниці заснування освітніх закладів на Кременеччині.
Змонтовано і презентовано пересувну фотовиставку «Застигла в часі мить» у навчальних закладах міста.
Запрошеними заповідником спеціалістами Рівненської філії «Охоронної археологічної служби України» Інституту археології НАНУ на чолі з Прищепою Богданом Анатолійовичем були опрацьовані археологічні знахідки із розкопок Є.Пламеницької на Замковій горі в Кременці у 1973 році. За результатами їхньої роботи співробітником музейно-освітнього відділу ДІАЗу Орисею Миколаївною Оболончик розпочата робота з відбору експонатів, рекомендованих науковцями для формування постійно діючої експозиції на Замковій горі та їх опису.
Туристичний продукт заповідника був представлений на міжнародній туристичній виставці «UITT-2012», яка відбулася 28-30 березня 2012 року у Києві, на міжнародній туристичній виставці «Турекспо», яка проходила 18-20 жовтня у Львові, та IV Західноукраїнській виставці-фестивалі, що відбулася 18-19 травня у Тернополі. Крім того, за сприяння управління туризму Тернопільської ОДА рекреаційний потенціал Кременеччини був представлений на загальнодержавній виставковій акції «Барвиста Україна» 14-17.08. 2012 р. у м. Київ та найбільшій міжнародній виставці Росії МІТТ – 2012, яка проходила в Москві 21-24.03. 2012 р.
Виготовлено рекламний  банер турпродукту ДІАЗу, мобільний інформаційний щит та вказівник на Замковій горі, а також прорекламовано наш рекреаційний потенціал, розміщеній в туристичній карті Кременеччини, виданій ДП «Картографія» накладом 3 тис. екземплярів.

У 2013 році зусиллям заповідника презентовано збірник матеріалів «Студії і матеріали з історії Волині» у Тернополі, Рівному, Луцьку, Дубно.
11-16 квітня 2013 року директор Кременецько-Почаївського державного історико-архітектектурного заповідника Вадим Микулич перебував у службовому відрядженні з метою налагодження подальшої співпраці із Замком Князів Поморських що у Щеціні, Польща. Українську сторону представляли окрім нашого Заповідника директори національних заповідників «Замки Тернопілля» та «Кам`янець».
У квітні 2013 року Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник став учасником міжнародної туристичної виставки UITT 2013, на якій представники Заповідника працювали своїм окремим представництвом.
16-18 травня 2013 року на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника проходив Всеукраїнський культурно-інформаційний фестиваль українських заповідників, в якому прийняла участь делегація від Кременецько-Почаївського ДІАЗу. На території верхньої лаври більше 20 заповідників та музеїв України розмістили свої презентаційні місця, де кожен бажаючий міг ознайомитися з визначними пам`ятками історії та культури представлених кожною з організацій. Протягом трьох днів кожен з учасників фестивалю мав можливість спілкування з колегами, знайомитися з принципами роботи, налагодити контакти для подальшої співпраці.
19 травня 2013 року у Тернопільському парку ім. Т.Шевченка проходила V Західноукраїнська туристична виставка-фестиваль, на якій туристичний продукт заповідника представляли працівники музейно-освітнього відділу. Головною метою виставки було всесторонньо представити внутрішній продукт як перспективу подальшого розвитку ринку туристичних послуг України. Туристичний продукт був презентований у розрізі районів та міст області. У заходах взяли участь туристичні організації, фірми з України та зарубіжних країн. У даний період часу представники заповідника на чолі з директором Вадимом Володимировичем Микуличом прийняли участь у конференції, яку організував ДІКЗ «Межибіж». Кременчани ознайомилися із історією Меджибізької фортеці та пам`ятками культурної спадщини містечка Меджибіж. З нагоди конференції у приміщенні меджибізького заповідника відбулось відкриття виставки «Українська народна ікона». Окрім того, всі бажаючі присутні мали можливість ознайомитись із експозицією та основними принципами роботи Історичного музею (надзвичайно цікавою є експозиція «Нетління скарби України», де представлено зразки народного ткацтва, вишивку, народний одяг, колекції приватних власників) та Музею жертв голодомору. Поряд з тим, було відкрито виставку робіт сучасних львівських художників, де можна було відкрити для себе неповторну архітектуру Львова, краєвиди Карпат.
В рамках проведення молодіжної акції «Пам’ятати. Відродити. Зберегти» 10 липня 2013 року у нашому місті активно працювали волонтери. Дана акція організована Тернопільським обласним молодіжним центром праці, директором якого являється Ірина Нестюк, спільно з Головним управлінням з питань туризму, сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації на чолі зі Святославом Абрамюком і проводиться щорічно (починаючи з 2009 року), гаслом якої є збереження і відродження історико-архітектурних пам`яток Тернопільщини. Цей захід реалізовується відповідно до указу Президента України «Про проведення Всеукраїнської молодіжної акції "Пам'ятати. Відродити. Зберегти"» і триватиме по всій Україні до 2015 року. Після приїзду у Кременець, волонтери відвідали старовинне П'ятницьке кладовище, де науковий працівник Заповідника ознайомив гостей із історією даного місця. Основний фронт робіт волонтерів знаходився на Замковій горі, де вони упорядковували територію, прибираючи її від залишеного на передодні відвідувачами та туристами сміття.
12 липня 2013 року у виставковій залі палацу князів Любомирських Державного історико-культурного заповідника м. Дубна відбулося урочисте підписання угоди про науково-консультаційне та інформаційне співробітництво між Дубенським ДІКЗом та Кременецько-Почаївським ДІАЗом. В урочистостях, присвячених підписанню угоди, взяли участь голова Дубенської районної ради Олександр Дехтярчук, Дубенський міський голова Василь Антонюк та заступник Кременецького міського голови Василь Савіцький, які привітали колективи обох заповідників та висловили впевненість у тому, що підписаний документ сприятиме відродженню інтересу суспільства до історико-архітектурної спадщини двох районів та поширенню знань щодо їх охорони, збереження та використання в туристичній діяльності.
Спільно з Почаївським історико-художнім музеєм 1 серпня проведено виставку Олесі Гудими – сучасної художниці-тернополянки.
26-27 вересня 2013 року відбулася традиційна вже 5 наукова конференція організована Заповідником «Кременецькі читання з історії Волині». Цього разу конференція була присвячена подіям середньовіччя. На конференцію приїхали науковці з Києва, Львова, Острога, Рівного, Млинова; гості з Меджибожа, Дубна, Почаєва. Іноземним гостем був провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу книги і читання Російської державної бібліотеки, доктор історичних наук Андрій Кузьмін. На урочисту частину прийшли також представники влади, музейники, освітяни, гості міста.
30 жовтня – 1 листопада 2013 р. у Львівському палаці спорту «Україна» проходив Міжнародний форум індустрії туризму та гостинності, в рамках якого відбулась XIV міжнародна виставка-ярмарок «Турекспо-2013» .
 Рекреаційний потенціал Кременецько-Почаївського ДІАЗу на форумі цього разу рекламували директор заповідника В. Микулич та завідувач музейно-освітнього відділу Б. Ханас.
20 листопада 2013 року в приміщенні Кременецького районного об’єднання товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка з ініціативи місцевого осередку та за сприяння Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурний заповідника і Кременецького обласного гуманітарно-педагогічний інституту відбула науково-практична конференція «Кременецька «Просвіта» в національно-культурному житті українського народу», присвячена 95-річчю з часу її заснування.
2 грудня 2013 року у виставковій залі Кременецького краєзнавчого музею відкрито виставку фотографій наймасштабнішого в Україні проекту у галузі професійної фотографії. Основу виставки складали роботи, які ввійшли у фінальний етап VIII Міжнародного Салону художньої фотографії «Фотовернісаж на Покрову, 2013».
Відвідано у рамах співпраці такі заповідники як «Стара Умань», Дубенський замок, «Меджибіж».
Протягом року під егідою Заповідника проводились вже традиційні конкурси малюнка «Архітектура мого міста, села», української патріотичної пісні, поезії про рідне місто «Маленькому місту з великим серцем…»

Ольга Деревінська, науковий співробітник Кременецько-Почаївського ДІАЗу

Коментарі: