Ukrainian English Polish Russian

Вечір пам’яті поета Данила Кулиняка

  • Опубліковано: Четвер, 18 лютого 2016, 13:21
  • Перегляди: 263

kulyniak14 лютого 2016 року у товаристві «Просвіта», за сприяння Кременецько-Почаївського ДІАЗу, відбувся вечір світлої пам’яті поета Данила Кулиняка, присвячений 40-му дню від його смерті, за участі просвітян Кременеччини та Тернополя, зокрема, члена обласної організації «Просвіта» Едіти Познякової, яка не одноразово зустрічалася з поетом і стала ініціатором цього дійства.
Данило Кулиняк український поет, прозаїк, журналіст, публіцист, історик, еколог народився 2 квітня 1948 року на Дрогобиччині в сім'ї священника. Після закінчення у 1963 році Сокальської школи-інтернату, Данило вступив до Херсонського мореплавного училища, звідки в грудні 1964-го був виключений та заарештований за створення підпільної молодіжної націоналістичної організації «Вісники свободи України». У 1967—1972 роках працював археологом, науковим співробітником у Роменському краєзнавчому музеї, що на Сумщині. Квартирував там у Євгена Адамцевича – кобзаря, завдяки якому зберігся відомий «Козацький марш».
Восени 1972 року переїхав із Ромнів до Києва, де якийсь час перебував на нелегальному становищі. У березні 1973-го Данило Кулиняк виступив на суді над Іваном Дзюбою на його захист, після чого був незаконно направлений на службу в армію на Забайкалля. У 1976 році оселився в Лютежі Вишгородського району на Київщині й став державним інспектором рибоохорони на Київському водосховищі.
На час вибуху реактора на Чорнобильській АЕС перебував у відрядженні на Чорнобильщині, внаслідок чого тяжко захворів на лейкимію.
Помер 5 січня 2016 року в Ірпені.
Після поминальної панахиди, яку відслужив священник з с. Лосятин о.Василь, відбулася відео-презентація поеми  Д. Кулиняка «Соловецькі роздуми».
Свій твір поет присвятив світлій пам’яті останнього кошового Запорізької Січі Петра Калнишевського, лейтмотивом якого є наступні слова:
«Історіє! Із підлості і зрад,
З відрубаних голів тебе складали!
Події не вертаються назад,
Та як багато ми колись не знали!
А скільки ще не знаємо тепер!
Століття цілі – наче білі плями,
І скільки з тих, що кажемо «помер»,
Насправді замордовані катами!»

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Кременеччина туритстичнаНаціональний природній парк "Кременецькі гори"Кременецький ботанічний садМузей Юліуша Словацького