Ukrainian English Polish Russian

Світла пам`ять про художника Богдана Романюка

  • Опубліковано: Понеділок, 03 жовтня 2016, 12:45
  • Перегляди: 288

Сонячного 29 вересня 2016 у гостинній виставковій залі Почаївського історико-художнього музею відбулося відкриття виставки та вечір спогадів присвячений світлій пам`яті кременецького художника Богдана Івановича Романюка. Перші його картини з’явилися на колективній виставці у 1972 році. Через п`ять років відбулася перша персональна виставка художника у Кременецькому краєзнавчому музеї, після якої про нього «заговорили» любителі мистецтва. Після цього було ще багато виставок у різних містах, які стимулювали до творчого пошуку. Разом із колегами по пензлю Нілом Зварунчиком, Валентином Величком, Володимиром Прохоровим, Володимиром Стецюком і Олександром Пташкіним працював над створенням мистецького гурту «Гладущик», який у почав своє існування у 1995 році.
Відтоді минуло чимало часу. Богдан Іванович вже рік не з нами. Проте, після себе залишив світлий слід у своїх полотнах, віршах, спогадах про себе.
На виставці представленій у Почаївському історико-художньому музеї можна оглянути пейзажі, натюрморти та портрети. Переважна більшість робіт Богдана Романюка відтворють мальовничі краєвиди й пам’ятки архітектури Кременця та околиць. Містечко, в якому митець жив і працював кілька десятиліть, він з великою майстерністю і любов’ю відтворив у різні пори року. На картинах, представлених на виставці, часто фігурує гора Замкова з руїнами замку, ботанічний сад, старовинні церкви. Око художника приваблювали архітектурні споруди, які він відображав з особливою точністю й філігранністю. Власне тому, Богдан Романюк позиціонував себе як художник-архітектор. Любитель кременецької природи, Богдан Іванович став одним з представників кременецької художньої школи. Його гама – м’яка й делікатна. Вона повністю відповідає натурі митця.
Митець шукав себе у різних техніках: акварель, гуаш, темпера, олія, пастель. Але особливо – олія, в якій він найяскравіше проявив свій почерк, з якого відразу пізнаються його картини. За роки творчості митця можна простежити як живописна техніка олією змінювалась від загладженого мазка до виразного рельєфного. Роботи виконував на полотні наклеєному на картон. Роботи різного розміру – від мініатюри до великих полотен. Окрім олійних робіт є малюнки, замальовки олівцем і авторучкою. Працював у техніці акварелі, писав і «по-мокрому» і «по-сухому». У своїй творчій діяльності Богдан Романюк приділяв увагу таким жанрам як пейзаж, портрет, натюрморт, архітектура. Майстер зображував мальовничі околиці, природу Кременця, пам`ятки архітектури та історії міста. Окрім пейзажних полотен, Богдан Романович виконав низку портретів, серед який портрети Василя Редька, Михайла Стеця, дружини Віри, доньок Надії та Жанни, Гаврила Чернихівського.
Богдан Романюк був учасником багатьох виставок починаючи із 1972 року. Наступні виставки у Москві (1974, 77, 87 рр.), у Вроцлаві, Познані, Кракові, Варшаві (1991р.), у Перемишлі (1999 р.), Кременці (1978, 98, 2004, 2014 рр.), Тернополі (1986, 1999, 2003, 2004, 2014 рр.), Почаєві (1986, 1999, 2003, 2004, 2014 рр.).
У 1985 році отримав звання «Відмінник народної освіти України», у 2004 році став лауреатом обласної премії ім.Ярослава Музики за високомистецькі твори живопису та вагомий внесок у національну культурну спадщину України. При житті митець вважав, що багатство кременецького краю потрібно покласти на полотно, цю неповторність потрібно фіксувати на полотні.
За насичене творче життя Богдан Іванович намалював кілька сотень картин, до яких сам виготовляв рамки. Особливу увагу приділяв назві полотна, яка повинна була лаконічно, стисло і вдало передати зміст та задум роботи..
Окрім живописних полотен, за своє життя Богдан Іванович виконав ікони для іконостасу у церкві, що збудували у його рідному селі, що цікаво – робив власні композиції ікон.
Його роботи знаходяться у Кременці, Тернополі, Рівному, Львові, Києві та інших містах України, Казахстану, Росії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Греції, Канади, Бразилії.
Вечір присвяченій пам`яті художника організували спільними зусиллями Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник та Почаївський історико-художній музей. На заході були присутні родичі, знайомі, колеги художника, шанувальники мистецтва, працівники заповідника та музею.
До уваги присутніх виступила завідуюча науково-дослідним відділом заповідника Наталія Оболончик, яка повідомила про біографію художника, розповіла про творчий шлях, особистісне становлення митця. Слово було надане науковому співробітнику заповідника Ользі Деревінській, яка охарактеризувала творчість художника, розповіла про жанрові особливості та техніку притаманні митцю.
Із спогадами про батька виступила донька Богдана Романюка Жанна Тріщук, яка сентиментально розповіла про особистість, душевні якості, любов до живопису, що були притаманні Богданові Івановичу. Думку Жанни Богданівни продовжили багатолітній колега Богдана Івановича Ніл Зварунчик та його учениця Юлія Янчук. Своїми враженнями від виставки поділилися почаївська художниця Валентина Сімащук, наукові співробітники почаївського музею Рита Квач та Володимир Бондарчук, директор Кременецько-Почаївського ДІАЗу Вадим Микулич та директор Почаївського історико-художнього музею Алла Алімова.
Виставка ще діятиме протягом двох тижнів, то ж запрошуємо всіх поціновувачів живопису ознайомитися із нею.

Світла пам`ять про художника Богдана РоманюкаСвітла пам`ять про художника Богдана Романюка

Ольга Деревінська,
науковий співробітник
Кременецько-Почаївського ДІАЗу

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Кременеччина туритстичнаНаціональний природній парк "Кременецькі гори"Кременецький ботанічний садМузей Юліуша Словацького